Листья распускаются, на улице весна. Люди улыбаются, среди них она. Всё не вижу я других - наверно псих. Затаил дыхание, голос мой затих. И я улыбаюсь
Розповім тобі про те чого не зупинити, Ним не володіти, так важко пояснити. Холодно мені та холодно без нього, На жаль ним керує втома. Всім, хто розуміє
Ховала далі від людей Таємний світ своїх ідей Навіть не можу уявить, Що принесе наступна мить Але не можу не любить. Більше не буде нас... Все як в останній
Світло в твоїм вікні Так яскраво світить мені, Сліпить очі, я ніяк не засну. Згадую твої слова, Ходить кругом від них голова. Засинаю, я чекаю весну.
Твоя мама така красива Твоя мама така щаслива Одягає Dior і всі понти Та, нажаль, на неї не схожа ти Я дурію коли її бачу, всі помилки твої пробачу Замість
Вдихаю з самого рання Запах машин і сигаретний дим Люблю тебе,моя UA Патріотично-скажуть-я твій син! Київ є мій Лондон Київ-Лондон мій Лондон є мій
Навщо уважно за собою стежить? Чому монітор нам дороже обличчя? Тому що є соціальні мережі Тому мільйонам тепер так звично Клік-клік, сотні віртуальних
Я вмикаю телевізор, За тобою дійсно скучив, Намагаюсь малювати образ твій. Так хотів тебе побачить, Голос твій хотів почути, Не для тебе я та все одно
